Ви є тут

АРХІТЕКТУРА СЕРЕДОВИЩА ЛЮДИНИ

7 червня у Києві відбувся важливий захід року в царині архітектури, дизайну, ландшафтного проектування й загалом ландшафтно-архітектурного мистецтва — «Літня зустріч Україна – 2016 / SummermeetingUkraine – 2016». Вона акцентувала принципи сталого розвитку в галузі архітектури середовища людини.

Ірина Новоставська,

спеціально для ICJ

 

Ця подія у колі фахівців сприймається як уже усталена традиція і привід для неформального спілкування бізнес-спільноти, ключових операторів ринку архітектури й дизайну, на актуальні теми задля аналізу та формування спільного бачення перспектив і трендів ринку послуг і супутніх продуктів архітектури в Україні. Ініціатор проведення у Києві круглих столів — міжнародний лідер галузі сталого розвитку «GreenClinic LifeScience Global OU» (Estonia, www.greenclinicglobal.com) і команди авторів «EVIM International Project» (www.evim.greenclinicglobal.com).

ЗЕЛЕНІ ДРУЗІ КИЄВА У НЕБЕЗПЕЦІ

Упродовж останніх десятиліть у зарубіжних та вітчизняних дослідженнях у галузі ландшафтної архітектури приділяють дедалі більше уваги проблемам великих міст. З одного боку, це свідчить про зростаюче значення міських територій у житті суспільства, з іншого – про серйозні проблеми, які виникають у процесі їх формування та розвитку.

Незважаючи на те, що домінуюче місце в системі озеленення територій Києва належить насадженням загального користування, місто стрімко втрачає свої позиції як одного із наймальовничіших та найбільш насичених зеленими насадженнями мегаполісів світу. Станом на 01.01. 2004 р. у Києві налічувалось 139 парків (приблизно 5,5 тис. га), що відповідали типологічним ознакам та планувальним вимогам насаджень цієї категорії. У 2009 р. у Києвіь нараховувалось 133 парки відпочинку, а вже у 2015 р. кількість парків, що була на утриманні Київського комунального об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень «Київзеленбуд», скоротилася до 111, що складає близько 2,8 тис. га. Виходячи із зазначеного вище, експерти круглого столу констатували негативну тенденцію до зменшення паркових територій міста за останні 8 років, як за кількістю об’єктів, так і за площею.

Кількісний показник зменшення парків міста становить 27 одиниць (близько 20 % від загальної кількості парків), тоді як показник скорочення площі зелених насаджень має достатньо критичне значення – за 8 років площа територій, які відведені під паркові території, скоротилась майже вдвічі. Ще 7 вересня 2005 р. Україна ратифікувала Європейську ландшафтну конвенцію для забезпечення формування скоординованої єдиної політики європейських країн на шляху до екологічно збалансованого розвитку та здійснення практичних кроків подолання проблем, пов’язаних із ландшафтами, спираючись на такі положення:

• ландшафт відіграє важливу суспільну роль у культурній, екологічній, природоохоронній та соціальній сферах і є ресурсом, який сприяє економічній діяльності; його охорона, регулювання та планування можуть сприяти створенню нових робочих місць;

• ландшафт сприяє формуванню місцевих культур і є основним компонентом європейської природи та культурної спадщини, який, у свою чергу, сприяє добробуту людей та консолідації європейської ідентичності;

• він є важливою складовою якості життя людини всюди: у містах і сільській місцевості, у занедбаній місцевості та місцевості високої якості, у місцевості виняткової краси та звичайній місцевості;

• також ландшафт є ключовим елементом добробуту людини і суспільства, його охорона, регулювання і планування зумовлюють виникнення прав і обов’язків кожної людини.

Весь цивілізований світ вважає ландшафт ключовим елементом добробуту людини і суспільства. Натомість із 100 досліджених об’єктів Києва у 5 парках (парк відпочинку біля озера «Вербне», парк відпочинку біля озера «Йорданське», парк відпочинку біля озера «Редькіне», парк відпочинку біля озера «Богатирське», парк відпочинку біля озера «Кирилівське») не було будь-яких спроб створити ландшафтний простір, принаймні незначною мірою адаптований до потреб мешканців міста – площі цих парків були відведені під паркові простори без проведення будь-яких заходів щодо покращення їх благоустрою та стану озеленення територій.

На думку більшості експертів і ландшафтних архітекторів, найефективнішим шляхом оптимізації паркових територій є розширення асортименту красивоквітучих кущових рослин.

Це зумовлено тим, що кущові рослини мають низку переваг над деревними: вони мають коротший термін досягнення фази росту й зрілості і тому відразу після посадки надають створеним композиціям завершеного вигляду; ідеально підходять для використання у містах за рахунок менш розгалуженої кореневої системи; поряд із деревами, вони є важливим біологічним фактором стійкості насаджень; створюють гармонійне та сприятливе середовище існування, додаючи території пластичності та рельєфу. Зрештою, фахівці зійшлися на думці про те, що парки Києва потребують нової філософії свого розвитку, нової стратегії, нової концепції парко-будування. В основі такого положення лежить думка про те, що безпосереднє створення, реконструкція або реставрація будь-якого садово-паркового об’єкта стає не головною кінцевою метою, а сходинкою для досягнення загальної позитивної ідеї оптимального.

МІСТОБУДІВНІ РЕГЛАМЕНТИ

Експерт Марина Роменська, архітектор, член консультативної ради Summer Meeting Global Projec, під час «Літньої зустрічі» порушила проблему розроблення містобудівного планувального рішення (як етапної роботи сфери планувального управління). Найчастіше тут домінує свідомо спрощений підхід до міста як штучного (архітектурного) середовища, коли у фокусі уваги тільки матеріально-функціональні характеристики та існуючий стан забудови (та ще й на основі одновимірних уявлень стосовно землекористування – межі земель різного призначення нібито згідно із земельним кодексом не можуть перетинатися чи поєднуватися). Таким прикладом, на думку експерта, є вкрай некваліфіковані (якщо не корупційні) «містобудівні умови та обмеження» й кадастрові «містобудівні регламенти», що були надані Департаментом містобудування та архітектури для легалізації протиправної нової забудови на земельній ділянці у пров. Десятинному, 3-5, в м. Києві.

Такі спроби щодо штучних видозмін середовищних маркерів (субстрату) програм розвитку можуть запустити процес деградації міського ландшафту, хоча й не зламають його генетичні особливості. Історичні фрагменти міського ландшафту — це реальні зразки (актуальна пам’ять) ефективних рішень у царині здійснення форм розселення. Тому цікавими є думки експертів стосовно того, що місто є концентрацією різних смислів, які з часом накопичуються та нашаровуються, як інформація й енергія, засвоєні та акумульовані людьми протягом багатьох століть. Ефективні зміни стану міста-ландшафту можливі лише у межах діапазонів шкал і мір. Було зазначено, що нині в Києві помітно проявляється хаотична забудова не тільки у «спальних», а й у центральних його районах. На першій лінії забудови, а також посеред кварталів будуються об’єкти підвищеної поверховості, що радикально змінюють силует міста, композиційно суперечать існуючій історичній забудові. Це призводить до ряду проблем.

До прикладів безвідповідального та недбайливого підходу до проектування й будівництва висотних будівель у центральній частині міста можна віднести житловий комплекс на Кловському узвозі, 7 (що на сьогодні є найвищим хмарочосом в Україні), котрий порушує силует правого берега міста, при спогляданні з лівого (зокрема наявне «сперечання» об’ємів будинку та Великої лаврської дзвіниці, а з деяких ракурсів навіть перекривання хмарочосом останньої). Викликають багато запитань також висотна забудова по вулицях Саксаганського, Жилянській, Володимирській, Великій Житомирській та інших.

КИЇВСЬКИЙ СТРІТ-АРТ

На думку експерта Максима Пєтухова, у Києві набула поширення практика запрошувати до співпраці відомих райтерів задля надання естетичного вигляду торцям будинків у центральних районах міста і розписів парканів. З власного досвіду можу сказати, що до послуг райтерів вдаються навіть окремі шкільні та дошкільні заклади, аптеки, які таким чином намагаються надати композиції оригінального звучання.

Переваги стінопису за допомогою аерозольних фарб тут очевидні: відносно невеликими коштами можна «приховати» глухий торець чи порожню бетонну стіну,

неякісне пофарбування чи отинькування поверхні,

згладити нерівну поверхню

Разом з тим варто зазначити, що фарби, нанесені на непідготовлену, не заґрунтовану чи неякісно підготовлену поверхню, будуть триматись недовго і почнуть обсипатись.

Нині в Україні виділилось кілька команд-монополістів монументальних розписів на фасадах та в інтер’єрах. Особливе місце в муралізмі, як і в стріт-арті в цілому, відіграє авторський почерк митця, який є його своєрідною «візитівкою». Європейський райтер Піта (Peeta) малює 3D-абстракції з обмеженою кольоровою гамою – від одного до чотирьох кольорів. Польський художник з Лодзі Пжемек Блейжик (Przemek Blejzyk) вважається послідовником іншого художника – Бенксі, однак його творчий розвиток пішов в іншому напрямку, і його гротескні сюрреалістичні зображення від стін гаражів та парканів перемістились на фасади житлових будинків, принісши художнику загальноєвропейську славу.

Перелік зображуваних художником тем зводиться до таких:

• підкреслено деструктивні міські пейзажі;

• гротескні зображення людей та тварин;

• зображення фантастичних істот;

• теми бідності і смерті, зображення мертвих людей і тварин;

• повсякденне життя людини без прикрас.

Стан розвитку сучасного стріт-арту відкриває принципово нові можливості для перетворення архітектурного простору виключно графічними й живописними методами. На погляд фахівців, застосування стріт-арту, особливо муралізму, видається доцільним при оформленні глухих торцевих фасадів будинків, воно дає можливість урізноманітнити однотипні фасади, надати рис цілісності міській забудові, коли зображення на фасадах відповідають одній ідеї і є стилістично близькими.

ЛАНДШАФТ ПРОТИ СО2

Згідно з даними, отриманими за допомогою вимірювальних станцій у Свалбарді (Північна Норвегія), концентрація вуглекислого газу в атмосфері Землі досягла рекордно високого рівня. Результати вимірювань показали, що концентрація СО2 в атмосфері становить 397 ppm (частин на мільйон). До промислової революції рівень СО2 становив 280 ppm. Прискорені темпи росту концентрації вуглекислого газу в атмосфері дуже явно спостерігаються. З 1970 по 2000 роки вміст СО2 в атмосфері планети кожен рік підвищувався на 1,5 ppm. З 2000 по 2006 роки щорічне підвищення рівня вуглекислого газу вже становило 2,0 ppm. У 2007 році темпи росту концентрації СО2 досягли 2,14 ppm. За 2015 рік вміст СО2 в атмосфері збільшився ще на 2,5 ppm.

Кількість СО2 в атмосфері зростає в результаті спалювання палива в сукупності зі стрімким знищенням широколистяних порід дерев (а також нестатком фруктових насаджень), заміщенням їх хвойними породами, що виробляють мало кисню і поглинають мало вуглекислого газу. Місто стає для людини негативним загазованим середовищем із асфальту та бетону. Наразі маємо збільшення кількості хронічних захворювань, у тому числі й респіраторних, а також появу так званих хвороб цивілізації. За останні десятиліття «зелена» площа в Києві різко скоротилась.

Затверджена Київською міською радою Концепція розвитку зелених насаджень, якою передбачається як реконструкція існуючого паркового господарства, так і створення нових паркових зон, по факту не виконується належним чином.

Відповідно до затвердженої Київською міською радою Екологічної угоди міст, яку підписав Київ у числі 50 провідних міст світу, на відстані 500 метрів від кожного житлового будинку має бути озеленена зона, а половина всієї поверхні тротуарів має перебувати під тінню дерев. На жаль, зазначені в декларації принципи організації міського середовища в жодному разі не ілюструють стану міста на сьогодні. Майже все, що стосується зелених зон у Києві, є лише імітацією дотримання відповідних норм.

Через нестачу місця для розвитку нової забудови зелені масиви, у тому числі й парки, опинилися під загрозою знищення. Земля в Києві є дорогою, а тому ведеться боротьба за кожен шматок землі, придатної для нового багатоповерхового будівництва.

ПОРАДИ ЕКСПЕРТІВ

Тож особливу увагу слід приділити критичним зауваженням щодо будівництва хмарочосів у центральних районах міста з позицій стрімкого ущільнення забудови, зниження площі зелених насаджень, руйнування історичного середовища й силуету міста в цілому та центральних районів зокрема. З одного боку, як запобіжний захід можна заборонити висотне будівництво в історичних районах міста. Але такий спосіб вирішення проблеми є малоефективним. Враховуючи юридичний нігілізм нашого суспільства, існуючою на даний час законодавчо-нормативною базою важко зупинити стихійність даного будівництва: забудовник буде шукати «слабкі місця» в законі або інші способи отримання максимального прибутку від будівництва, що призведе до не менш негативного для Києва результату.

З іншого боку, прогресу міст у напрямку до збільшення щільності не зупинити, оскільки він має більш-менш природний характер для сучасного інформаційного суспільства, враховуючи стрімкий процес урбанізації, розвитку інженерії, науки та техніки. Тому експерти «Літньої школи» бачать необхідність саме в урегулюванні стихійності ведення будівництва в місті в цілому та будівництва висотних будівель у центрі міста зокрема.

По-перше, варто відкоригувати та доповнити чинну нормативно-правову базу, щодо врегулювання висотної забудови та будівництва в історичному середовищі, до якого слід відносити не тільки пам’ятки архітектури багатовікової давності, а й забудову ХІХ– ХХ століть. По-друге, пропонується регламентувати вимоги до об’ємно-просторових і композиційних рішень висотного будівництва. Дотримання принципів енергоефективності та екологічності при проектуванні помітно зменшить негативний вплив від спорудження та експлуатації будівель на клімат Києва. Органічні «зелені» будівлі (це стосується не тільки новостворюваних, а й будинків, які можливо реконструювати), що нагадуватимуть велетенські дерева, водоспади, пагорби та інші природні утворення, будуть набагато краще вписуватись у міське середовище, зокрема центральної його частини, а також збільшать площу зелених насаджень або, принаймні, компенсують її втрату від забудови. Це також підвищить рівень комфорту як використання таких будівель, так і проживання у місті в цілому, що приведе до підвищення репутації такого будівництва серед населення, яке є одночасно його споживачами. У результаті, підвищення прибутку від експлуатації таких будівель зацікавить інвесторів і забудовників вести проектування та будівництво саме у цьому перспективному напрямі.

Головне завдання полягає зараз в аналізі наявних проблем галузі архітектури. Все, чого потрібно домогтися на сьогодні, — це поліпшити в Україні архітектурне середовище людини: екологію міст, збільшення обсягів озеленення та збереження попередніх насаджень.

«Ми маємо розглянути питання поліпшення кожної складової цього великого ринку, який залишається стійким незважаючи на кризові стани», – сказав президент українського науково-дослідного центру «Зелена клініка» Денис Радюк.

Врешті, сьогодні одним із головних напрямків розвитку архітектурної галузі в Україні є розвиток архітектури середовища людини. Але не тільки, як зовнішньої її складової, а як цілісної структури, як раціонального контенту і того продукту, який ми отримуємо на виході, наприклад приміщення, в якому нам усім зручно працювати.