ВІДЕНЬ ЯК ЄВРОПЕЙСЬКА СТОЛИЦЯ КОМФОРТУ: ВІД ФІЛОСОФІЇ ДО ПРОБЛЕМНИХ МІГРАНТІВ
Відень — одне з найкрасивіших міст центральної Європи. За підсумками дослідження з оцінювання якості життя, яке щорічно проводить Міжнародна консалтингова компанія «Mercer», Відень визнано найкомфортнішим містом на планеті — європейське місто комфорту № 1. Тож ICJ продовжує вивчати особливості найкомфортніших міст світу і з’ясовувати від чого це залежить, як у попередньому числі ми розглянули канадський Торонто. Дослідження «Mercer» оцінює політичний, соціальний та економічний клімат, якість медичного обслуговування, можливості здобування освіти, рівень розвитку інфраструктури, включно із громадським транспортом, електро- та водозабезпеченням. З огляду на все це Відень належить до міст із надзвичайно високим рівнем життя. Тож і не дивно, що навіть така дрібничка, як проїзд у метро, тут жорстко не контролюється. Турнікетів перед входом до поїздів немає, можна спокійно пройти, навіть не купивши проїзного квитка. Або ж пройти, забувши його закомпостувати. Річ у тому, що більшість мешканців Відня мають проїзні, доволі не дешеві. І ці проїзні картки у принципі покривають витрати на проїзд іноземців, які з певних причин не знали як або забули, де можна придбати квиток. Це місто надзвичайно комфортне і не стресогенне, поліція нічого не перевіряє, у самих вагонах контроль квитків трапляється надзвичайно рідко: приблизно один раз на тиждень та й то у ранні години. Нам така система видається малозрозумілою, але віденські служби не переймаються: мовляв, їдьте собі спокійно й насолоджуйтеся комфортним життям.
МІСТО-КОЛО
Площа Відня — 415 км.. Таким чином, столиця є найменшою федеральною землею Австрії. Місто розташоване в північно-східній частині Австрії біля підніжжя Альп, за 60 км від кордону зі Словаччиною. Через місто протікають Дунай зі своїм рукавом Донауканалом і річка Відень.
За формою Відень нагадує коло, перетнуте хордою ріки Дунай. З часів Римської імперії місто розширювалося концентричними колами. Його центральна частина, т. зв. внутрішнє місто (нім. Innere Stadt), майже збігається з адміністративними межами 1‑го міського округу. Рінґ є кільцеподібним ланцюжком бульварів. Історія Рінґу почалася 1857 року, коли цісар ухвалив зруйнувати вже непотрібні фортифікаційні споруди. Ґюртель, який утворює концентричне коло навколо Рінґу, виник 1890 року.
(ДИС)КОМФОРТИ ВІДЕНСЬКОГО ПРОСТОРУ
У столиці Австрії зручно їздити громадським транспортом. Там є трамваї, автобуси, електрички, метро (U‑Bahn). З одноразовим квитком можна їхати з пересадкою у трамваї, потім у електричці, метро чи в автобусі. Але подорож цими видами транспорту не має перевищувати однієї години. Вартість одноразового квитка — 2,30 євро (станом на липень 2016 р.). Метро у Відні велике, у ньому аж п’ять ліній, тому краще із собою мати карту, щоб легко можна було орієнтуватись у станціях (хоча Відень і не Париж чи Лондон). Двері в метро і в трамваї відчиняються за допомогою спеціальної кнопки, на яку треба натиснути. Транспорт довго чекати не потрібно. На табло висвічується інформація, коли приїде трамвай чи автобус на зупинку. Можна по часу навіть перевіряти годинник. Наприклад, якщо трамвай має приїхати за 4 хвилини, то так і буде. Після 23 години їздить нічний транспорт.
У Відні таки є чим насолодитися. Щоправда, відтерміновуючи розмову про принади, про які навіть у своїй безвіз-промові згадав Президент України Петро Порошенко, зауважу, що з вечора п’ятниці життя в місті певним чином завмирає. Маю на увазі такі побутово важливі елементи, як аптеки й супермаркети. Після 17–18.00 щоп’ятниці і до понеділкового ранку нічого не вдасться купити: ліки, якщо у вас раптом почнеться нежить, свіжий хліб. Суботні черги по багети до маленьких бакалійок у Відні величезні. Бачив, якими задоволеними були обличчя чоловіків, які встигли придбати вранішній смачний багет зранку в суботу. Година-дві — і вже о 10–11‑й годині годі сподіватися на щось свіженьке. Розібрали. Звичайно, про таку особливість треба знати, аби не потрапити в скрутну ситуацію, коли раптом можуть знадобитися знеболювальні або ліки від температури в суботу чи неділю.
Відень — місто надзвичайно гарно облаштоване і в принципі не таке й велике. Від тієї частини, яка оточена річковими водами («ринг»), можна за півгодини пішки дістатися до центру, де розташовані мерія, Віденський університет, центральний парк. У вихідні в цьому парку можна натрапити на різні дегустаційні оказії, коли встановлюють ятки з різними наїдками, що репрезентують різноманітні кухні світу. Або ж часом такі акції відбуваються у рамках тижнів середземноморської чи східної кухні. Тоді відвідувачі міста можуть насолодитися і бурітос (мексиканська страва), і різними видами долми (турецька, азербайджанська, арабська), й коктейлями від Гаваїв і до островів Бора-Бора. Словом, у Відні чимало гастрономічних цікавинок, якими може потішити себе справжній гурман. Віденські шніцелі видаються особливо гігантськими, у деяких кав’ярнях навіть акції проводять: хто з’їсть весь шніцель, тому дають безкоштовно другий. А от улюблена страва цісаря Франца-Йозефа — «тафельшпітц» — доволі легка. Це варена яловичина з приправами і хроном, до якої часто подають варену картоплю. Також варто у Відні скуштувати торт «Захер». Продається він у кондитерській готелю «Sacher», звідки його розсилають на замовлення в різні країни світу. Смаком цей шоколадний торт дещо нагадує «Празький». Ще один файний десерт — апфельштрудель, яблучний рулет. За вмінням його готувати віденські парубки колись обирали наречену. Не залишать байдужими і «Марілленкньодельн» — морозивні кульки з абрикосовим джемом усередині. У центрі міста є чимало магазинів із цукерками «Моцарт». Ці солодощі — чудовий подарунок для рідних чи друзів. Вибір солодощів величезний. В Україні такі цукерки теж продають, але значно дорожче, ніж у Відні. У самісінькому центрі Відня, неподалік від річки, облаштований міський «урбаністичний город», тобто на території в кілька соток (близько 60) вирощують екологічно чисті фрукти й овочі, без хімікатів і пестицидів. І просто, коли йдеш повз таку красу і бачиш, як ростуть гарбузи, кавуни, огірки й помідорчики, радіє серце. Віденська влада пішла на такий експеримент, дозволивши створити спеціальну екологічну зону для вирощування не квітів, а овочів, які під час цвітіння радують око відвідувачів.
Урбаністичні сполучення та прикордонні території зон, що межують всередині текстури міста, є віднедавна найпопулярнішими локаціями для проектування та міського будівництва. Найвизначнішим прикладом у Європі є, мабуть, ансамбль віденської вулиці Рінгштрассе, створення якого почалося в 1859 р. Ця вулиця в межах колишнього міського укріплення (Гласіс) поєднує історичний центр міста з прилеглими міськими районами ΧVIII та ΧΙΧ ст.
Загалом у місті чудове транспортне сполучення. За допомогою метро можна дістатися найвіддаленіших куточків (скажімо, могили Моцарта на доволі віддаленому цвинтарі; на цьому ж цвинтарі, але значно ближче до входу, забута й недоглянута могила композитора Й. Штрауса). У центрі Відня є чимало «українських місць», пам’ятних дощок, на яких закарбовано дані про перебування у місті геніальної поетеси Лесі Українки, театрального режисера Леся Курбаса, вченого-фактичного першовідкривача «рентгенівського» випромінювання Івана Пулюя, який уступив Рентгенові тільки першість офіційної реєстрації відкриття, й багатьох інших. У Віденському університеті на третьому поверсі ліворуч від парадного входу і східців, біля факультету германістики, можна натрапити на бюст видатного письменника Івана Франка, який захищав тут свою докторську дисертацію про ранньохристиянські романи про Варлаама та Йоасафа.
На жаль, попри доволі інтенсивні культурні зв’язки між Віднем і Україною, досі про Україну в цій країні знають небагато, а тебе, коли ти кажеш, що з України, ідентифікують як «Russian». Не зрозуміло чому. У різних генделиках офіціанти запитують, чи розмовляю російською. Кажу, що знаю, але спілкуюся українською мовою. Наполегливі віденці турецького або сербського походження починають шукати у схронах пам’яті якісь російські слова, спотворено казати їх, ніби від цього має стати комусь легше. Мені легше не було, це точно. Я відповідав, що українською це буде так і так. Але «віденці» знічувались, чомусь не могли повторити українських слів і йшли собі геть із неприхованим виразом образи чи незадоволення, що я не оцінив їх «мультикультурної» чемності. Що ж, у нашій країні сьогодні війна, і в Австрії варто більше уваги приділяти країні, яка захищає європейські землі від російського агресора.
ВІДЕНЬ: ПРОСТІР, ЯКИЙ ПЕРЕЖИВ ЧАС
Символ Відня — собор Святого Стефана, «Steffl», як фамільярно називають його віденці. Величезний готичний собор, деякі таємниці якого не розгадані й дотепер. На стінах дивовижні знаки, зображення звірів, дивних фігур, і все це має певний зміст, над яким учені роздумують дотепер. На стінах собору можна знайти середньовічні міри тканин і короваю хліба: будь-який покупець міг перевірити за ними куплений товар, і в разі обману продавця строго карали.
Старе місто Відня (історичний центр, який називають «рингом», бо ж нагадує «кільце») входить до переліку Культурної спадщини ЮНЕСКО. Місто розташоване в північно-східній частині Австрії біля підніжжя Альп, за 60 км від кордону зі Словаччиною (найзручніші автошляхи до Відня з України пролягають саме через цю країну). Історично місто розвивалося на південь від Дунаю, проте в останні два сторіччя Відень ріс обабіч річки, що робить це місто дуже привабливим для туристів. Щоб увійти до собору, доведеться проштовхуватися крізь щільну юрбу китайських туристів із фотоапаратами в руках, але, повірте, воно того вартує. Адже хто не бачив собору Святого Стефана, той не бачив Відня. Якщо зважитись ще на один подвиг і піднятися на вежу собору, подолавши 343 сходинки, то можна насолодитися фантастичним видом на місто. Недалеко від собору в центрі Відня — Чумна колона, яка нагадує про страшну епідемію чуми в XVII столітті, що забрала життя багатьох жителів міста. Проте цей пам’ятник не видається аж таким сумним, а навпаки, ошатним і радісним. Напевно, тому, що Чумна колона була встановлена на честь перемоги над страшною недугою і зображує святих, які допомагали людям боротися з чумою. До обов’язкової програми відвідувань варто долучити й два палаци — Гофбурґ і Шенбрунн. Гофбурґ спочатку був середньовічною фортецею. Пізніше, з посиленням влади Габсбургів, фортецю перебудували в розкішну резиденцію. Сьогодні Гофбурґ — резиденція президента Австрійської Республіки, де приймають почесних гостей держави.
Відень (нім. Wien) — столиця Австрії, що є однією з дев’яти земель цієї країни. Населення — 1,714 млн. осіб (2016); разом із передмістями — близько 2,3 млн. Відень є третім містом, а водночас і резиденцією ООН після Нью-Йорка та Женеви. Міжнародний Віденський Центр (так званий UNOCity) складається з МАГАТЕ, УНЗ ООН, Організації ООН із промислового розвитку (ЮНІДО) тощо. У Відні містяться штаб-квартири інших міжнародних організацій: ОПЕК, ОБСЄ тощо. Старе місто Відня в грудні 2001 р. було внесене до переліку Культурної спадщини ЮНЕСКО.
Шенбрунн, літня резиденція імператриці Елізабет, знаменитої Сісі, відома своїм чудовим парком. Саме його алеями красуня-імператриця, яка до того ж була дуже прогресивною жінкою як на свій час, здійснювала ранкові пробіжки у супроводі слуги, який на бігу… читав імператриці книги. Віденська Альбертіна — один із найбільших музеїв світу. Зібрання музею нараховує приблизно 60 000 малюнків і близько мільйона гравюр. Тут можна побачити роботи Дюрера, Сезанна, Клімта, Рубенса, Пікассо та інших відомих художників. Не менш цікавим є і Віденський будинок мистецтв. Художник Фріденсрайх Гундертвассер створив виставковий центр, де можна побачити як його роботи, так і найбільш цікаві виставки сучасного мистецтва. Гундертвассер придбав будівлю колишньої меблевої фабрики і повністю перебудував її у своєму характерному стилі. Несиметрично розміщені різнокольорові елементи зі скла, металу, черепиці, дерева й кераміки надали колись непоказній будівлі надзвичайно оригінального вигляду. Неподалік від Дому мистецтв стоїть чудернацький «дім Гундертвассера». Типова реакція людини, яка побачила його вперше, приблизно така: «Це ж скільки треба випити, щоб спроектувати такий будиночок!» Центр мистецького життя міста — знаменита Віденська опера, яку так шанує наш Президент;) Після руйнувань, здійснених незадовго до закінчення Другої світової війни, будівлю опери змогли реставрувати і знову відкрити лише в 1955 р. Абсолютним пріоритетом у репертуарі є опери, в яких бере участь Віденський філармонічний оркестр. У лютому в опері відбувається знаменитий Віденський бал. На одну ніч глядацький зал перетворюється на величезний танцювальний майданчик, на якому в усьому блиску постає світське товариство Австрії та інших країн. Серед численних архітектурних пам’яток епохи класицизму є у Відні зовні непримітний храм святого Іоанна Хрестителя, який належить ордену іоаннітів, або госпітальєрів. Широкому загалові цей орден відомий як Мальтійський. Мальтійці з’явилися у Відні на запрошення Леопольда VI на початку XIII століття. Перший храм, який був розташований на місці Мальтійської церкви, був побудований ще в 1217 році і називався «Дім братів Святого Іоанна». Обов’язком священика церкви було піклуватися про хворих і бідних людей. У 1265 році була побудована каплиця Іоанна Хрестителя, а в 1340 році на її місці з’явився готичний храм. Сучасну Мальтійську церкву побудували в середині XV століття. У центрі міста приваблює палацовий комплекс Гофбург. Зараз імперський палац Гофбург є офіційною резиденцією президента Австрії. Там часто відбуваються різноманітні конференції, виставки, бенкети, концерти, бали. Також у цій будівлі розіщений головний офіс ОБСЄ. Поблизу Гофбурга часто можна побачити карети, в яких возять туристів. Schonbrunn — палац із фільму про Імператрицю та комісара Рекса. Палац Schonbrunn вражає масштабами. До нього можна доїхати на метро або ж автобусом. На території палацу розміщений цікавий музей «Kaiserliche Wagenburg Wien». Там можна побачити оригінальні карети й зимові сани, портрети, фото, вбрання імператриці Австрії Єлизавети Баварської. Також у музеї збережені костюми її чоловіка Франца Йосифа I. Центральна вулиця Відня Кернтнерштрассе — справжній рай для шопінгу. Тут є не лише бутіки елітних марок, а й цілком демократичних. Ціни нижчі, ніж в аналогічних крамничках в Україні. Те ж стосується й косметики, і парфумерії. Оригінальні парфуми у центрі Відня коштують відчутно дешевше, ніж у центрі Києва. Важливим є також те, що ризик придбати підробку тут мінімальний — чинні в Австрії закони відносно підробок значно суворіші, ніж українські.
ВІДЕНЬ І ПРОБЛЕМИ МІГРАЦІЇ
Результати нинішньої міграційної політики позначились на цьому місті, як і на Австрії загалом. Від першої зустрічі на вокзалі розумієш, що перед тобою цілком мультикультурне місто, толерантне до всіх виявів інакшості (на світлофорах у центрі міста блимають чоловік і жінка, котрі переходять вулицю на зелене світло, жінка й дитина, а також і чоловік і чоловік, що символізує повагу до гей-лесбі спільноти). Сьогодні Австрія має намір вийти зі схеми перерозподілу мігрантів у Євросоюзі через те, що вже прийняла велику кількість шукачів притулку. Таке рішення мають ще затвердити Єврокомісія та країни ЄС. Насправді це черговий ляпас системі перерозподілу мігрантів, яка й так працює дуже неефективно. Австрія неодноразово закликала інші країни ЄС розподілити тягар і прийняти біженців. Відень навіть підтримував ідею фінансового покарання для тих членів Євросоюзу, які не беруть участі у схемі перерозподілу. Єврокомісія тимчасово звільнила Австрію від участі, адже ця країна і так прийняла багато шукачів притулку. Австрія отримала тимчасове звільнення від рішення про перерозподіл мігрантів, але зараз це звільнення закінчилося. Тобто Австрія нині має виконувати свої юридичні зобов’язання відповідно до рішень Ради ЄС про перерозподіл мігрантів. Звичайно, жодна країна не може в односторонньому порядку відмовитися від рішення Ради ЄС, яке має обов’язкову юридичну силу. Так, можна вирішити діяти поза законом, про що ми дуже шкодуватимемо. І це не залишиться без наслідків.
ВІДЕНЬ І ФІЛОСОФІЯ: ВІД СТОЇКІВ ДО МЕТАФІЗИКІВ
Відень — не просто культурний центр світового значення, а й колиска модерної європейської філософії. Коли говорити про Відень і філософію, варто нагадати, що сама назва Відень (чи Wien) походить від латинського топоніма Vindobona. Цей укріплений пункт у Верхній Паннонії був римським військовим табором, який заснували в І ст. н. е., й тісно пов’язувався з іменем Марка Аврелія — одночасно імператора і філософа-стоїка, такого собі «філософа на троні» (який помер неподалік від Відня 180 року). Так, знаменитий римський філософ має безпосередній стосунок до історії Відня.
Ще один досить несподіваний аспект до філософії в контексті Відня: у 20‑х роках ХХ століття частим гостем в австрійській столиці була людина, яка шукала тут новаторські підходи в музиці; прагнучи до радикальнонового, цей чоловік хотів долучитися до свіжих ідей музичного експресивізму, до музичного авангарду Берґа і Шьонберґа. Ідеться про визначного мислителя ХХ століття Теодора Адорно, який після того, як у нього, на жаль, не склалося з музичною кар’єрою, успішно займався серед іншого питаннями естетики й музики з філософської та соціологічної перспективи (з іронією відзначу, що такий підхід видається набагато ліпшим, ніж шлях ще однієї людини, яка також хотіла стати митцем — щоправда, не музикантом, а художником, але знайшла компенсацію у політичній кар’єрі (йдеться про Адольфа Гітлера — у віденські часи ще Адольфа Шикльґрубера). Але то вже зовсім інша історія…
ДмитроДроздовський,
спецкор ICJ